іконостав

іконостас (іконостав) (грец. — образ і місце)

1. Перегородка з іконами, яка відокремлює вівтарну частину православної церкви від молитовного залу, своєрідний портик віми (порівн. ретабло, леттнер). Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса. Ще у Візантії IV–VI ст. з'явилися мармурові парапети, що відокремлювали вівтарну частину, в VII ст. вони поступилися місцем темплонам. Однак перегороджувати цілісний інтер'єр храму візантійці вважали недоречним. І тільки в XIV ст. в церквах східних слов'ян виникла багатоярусна стіна з іконами. Колони темплону перетворились в 12 пілястр (символ 12 "стовпів" Церкви — апостолів), поперечні тяги — у тябло. Відображаючи ідею "Небесного граду", загальна композиція іконостаса визначалася габаритами самого храму, розмірами ікон, їх взаємним розташуванням та кольоровою гамою.

В іконостаса влаштовувалося три входи: північний, південний і центральний — Царські врата, головним сюжетом котрих було зображення чотирьох євангелістів і сцени Благовіщення. Ряди ікон, т. зв. чини розташовуються на тяблах у певній послідовності: 1-й ярус з Царськими вратами, це — т. зв. місцевий чин, у якому знаходяться зображення Господа і Богоматері, ікони святих, яким присвячено храм, а також самі шановні у даній місцевості (т. зв. місцеві). Над ним розташований вузький т. зв. малий святковий чин. Вище знаходиться Деісусний чин — головна частина іконостаса, де в центрі зображено Спасителя, а зліва і справа розміщаються ікони Богоматері, Іоанна Хрестителя і апостолів. Наступний ярус — Святковий чин із показом дванадцяти найголовніших свят православної церкви, а саме: Хрещення, Вшестя, Благовіщення, Вхід Господа в Єрусалим, Вознесіння Господнє, Преображення Господнє, Успіня, Різдво Пресвятої Богородиці, Здвиження Животворящого Хреста Господня, Покров Пресвятої Богородиці, Введення до Храму Пресвятої Богородиці, Різдво Христове. Ще вище — Пророцький чин, у якому представлені лики пророків по боках від ікони Богоматері з Дитиною, Верхній ярус — Прабатьківський чин, що складається з батьків і патріархів Церкви із зображенням Бога Отця в центрі. Вся композиція увінчана зображенням хреста.

Загалом розвиток композицій іконостаса співпадав зі стильовим розвитком мистецтва. Так, архітекторами XIX ст. створювали їх у вигляді тріумфальних арок.

2. Кіот в інтер'єрі церкви, який примикає до стовпа або простінка.